Сьогодні хотів би пригадати три знакові події 2021 року: 75-річчя Львівського псевдособору, 425-річчя Берестейської унії та 10-річчя трьох митрополій УГКЦ. Це дати, які показують певну систему координат, у якій ми рухаємося та дозріваємо. Вони нагадують нам про вічні теми, які в ці річниці повертаються, і це означає, що ми шукаємо їх осмислення.
Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у традиційному ефірі на завершення року, в якому Глава Церкви підбиває підсумки року, що минає, та ділиться своїми очікування від року прийдешнього. Співрозмовником Предстоятеля був політолог, викладач Київської школи економіки, член наглядової ради Суспільного мовлення, експерт у сфері комунікацій Євген Глібовицький.
75-річчя Львівського псевдособору
«Найперше, ми спогадували про 75-ліття сумнозвісного Львівського псевдособору 1946 року, під час якого наша Церква була офіційно ліквідована і загнана у підпілля. Коли після Майдану відкрилися секретні архіви СБУ, наші історики й науковці врешті змогли вивчити певні таємні документи і презентувати плоди своєї праці. Це була дуже емоційна хвиля, яка унаочнила документально, що Львівський псевдособор не був церковною подією. Це була подія, повністю зоркестрована, змодельована і здійснена державною репресивною машиною СРСР», – пригадав Глава Церкви.
І доповнив свою думку: «Але також ми побачили певні документи про священників нашої Церкви, які були учасниками собору, що було доволі боляче: велика частина священиків УГКЦ, які голосували на цьому соборі, були завербованими агентами КГБ».
Предстоятель зазначив, що хоч відкриття архівів дає можливість пізнати правду, проте може також поламати певні уявлення навіть про нас самих. Відтак, каже він, коли відкривається доля конкретної людини, яку ти знав, як виявилося, тільки з одного боку, це може завдати болю.
«Проте подія Львівського псевдособору, завдяки цим дослідженням, справді була по-новому переосмислена в академічному середовищі. Наші телеглядачі можуть переглянути матеріали наукової конференції (частина 1, частина 2), які є у відкритому доступі», – сказав Отець і Глава УГКЦ.
425-річчя Берестейської унії
Друга річниця, яку ми цього року відзначали, – веде далі мову Верховний архиєпископ УГКЦ, – це 425- річчя Берестейської унії.
Пригадуючи цю подію, Глава Церкви пояснив, що річниця унії спонукала переосмислити церковні кола дуже глибокі питання, зокрема, чи є церковна єдність чимось, чого треба шукати, а чи радше це питання краще залишити в минулому і сказати, що це нам більше не потрібно.
«Взагалі – питання єдності Церков України сьогодні стоїть на порядку денному чи ні? Колись ми чули, що є соціальний запит на церковну єдність – зокрема, після Майдану. А як це звучить сьогодні?» – додав він.
Глава Церкви розповів, що дату Берестейської унії Церква осмислювала в контексті візиту до України Вселенського Патріарха Варфоломія.
«Справді, УГКЦ, як Церква, намагається осучаснити свою екуменічну концепцію – наше ставлення до наших братів православних, протестантів, представників інших релігій. Саме тому відбулася ціла низка заходів, присвячених 425-річчю Берестейської унії, і ми ще раз нагадали собі, що УГКЦ має певну місію – особливо чувати над пошуком колись існуючої, а тепер втраченої єдності між християнами, єдності, яка є частиною тотожності кожної Східної Церкви, в тому числі і УГКЦ», – підкреслив Предстоятель.
10-річчя трьох митрополій УГКЦ
Відтак третя знакова подія, на яку звернув увагу Блаженніший Святослав – це десятиріччя створення трьох нових митрополій в Україні: Львівської, Івано-Франківської та Тернопільсько-Зборівської.
Як на мене, святкування десятиріччя наших митрополій – це гарна нагода побачити, як зросла наша Церква впродовж десяти років.
Глава УГКЦ пояснив, що митрополит – це той, хто очолює певну митрополію, як окрему церковну провінцію. «Тобто десять років тому відбулася певна децентралізація наших церковних структур, які, з одного боку, весь цей час вчилися бути митрополіями, а з іншого – ми, як Церква, почали функціонувати по-новому, як справді патріарша Церква», – наголосив Предстоятель УГКЦ.
«У наших митрополій – різні обличчя. Це наш шанс для розвитку, який дає можливість кожному свою тотожність зберегти, але й творити єдність на інших засадах. За ці десять років наша помісна Церква в Україні і цілому світі дуже виросла, були проголошені нові церковні структури за кордоном: митрополія у Бразилії, третя єпархія у Польщі, екзархат в Італії, збудовано десятки нових храмів. Тому ця десятилітня перспектива – гарна нагода для Церкви побачити себе, свою історію, свої виклики, але й свої можливості», – додав він.
***
«Отож, 2021 рік спонукав нас роздумувати над тим, що було 425 років тому, коли ми наново виходили на світову арену, як Церква не лише локальна, місцева, Київського християнства, а як Церква, яка є частиною християнства вселенського. Ми згадували те, що нас загнало в підпілля 75 років тому. Відтак ми дивилися на нашу Церкву в ретроспективі десятилітнього шляху, щоб розуміти, якими ми маємо бути, щонайменше, через десятиліття. Тож цей рік був цікавим часом – часом переосмислення і досліджень, часом пошуку нових моделей церковного сопричастя. Врешті, це був час виходу з онлайну і часткового повернення назад в офлайн. Ми здобували досвід, як нам бути Церквою по-новому, відповідно до нових суспільних, історичних, культурних і навіть епідеміологічних обставин. Але ми є – розвиваємося, працюємо, служимо своєму народові, де б він не був», – підсумував духовний лідер українців.
Департамент інформації УГКЦ
